1.    
  2.    
  3.     Чи можуть квіти співати?

Чи можуть квіти співати?

Чи доводилося вам коли-небудь слухати музику саду або лісу? А ви спробуйте – і обов’язково почуєте, як вітер грає серед листя дерев. А може бути, вам вдасться вловити, як в сутінках розкриває свої квіти-дзвіночки дідусів тютюн? Або як шипи садових троянд видають ледве чутні, подібні глухим клацанням звуки, коли легкі подиху вітерця розгойдують їх стебла?

Про таку музику рослин не раз писали поети. Але, виявляється, вони дивним чином передбачили дослідження сучасних вчених-генетиків.

Років десять тому на прилавках музичних магазинів Великобританії з’явився диск, на якому відтворюється 25 хвилин музики … конюшини, гірчиці і петрушки. Цю музику вдалося записати молодим вченим Лінде Лонг і Джеремі Лічу. Лінда вивчала білки культурних рослин в Університеті міста Екзетер на південному сході Англії, і розташування білкових молекул чимось нагадало їй нотні записи музичних композицій.

На прохання дівчини її друг, математик Джеремі Лич, написав комп’ютерну програму, яка зіставляє молекули і ноти. Підключивши до комп’ютера синтезатор, Лінда Лонг отримала справжні мелодії: комп’ютер видав не просто набори розрізнених акордів, а цілком мелодійні композиції. Причому різні: ноти окремих молекул білків об’єднувалися в специфічний для кожної рослини музичний ряд.

Щось схоже виявили та російські вчені. Група математиків під керівництвом Миколи Наумова з Інституту прикладної математики імені М. В. Келдиша записала «голосу» овочів і фруктів, правда, в інший спосіб. Рослини поміщали в спеціальний футляр, який вловлював випромінюються ними електромагнітні хвилі. Чутливі прилади записували показники. А оскільки кожній хвилі можна зіставити певний звук, їх перетворили в біомузику.

З’ясувалося, що яблуко пищить дуже жалібно і монотонно – щось на зразок безсмертного «чижика-пижика». А «мелодія» огірка оптимістична і чимось нагадує знаменитий бравурні «Турецький марш» Моцарта. А ось чому вони різні – питання, на який відповіді поки немає. Але вже зараз ясно: «озвучити» можна будь-які фрукти, овочі, будь-яку ягідку і навіть гриби.

В Японії – Японії сконструювали і запустили в продаж хитромудрий пристрій, що дозволяє почути музику кімнатних рослин. Прилад нагадує магнітну котушку завбільшки з пончик. Під’єднують його до основи квіткового горщика або вазі з квітами, підбиваєш контакти до музичного центру або до телевізора і – слухаєш музику квітів.

Як виходить ця музика? Прилад при включенні починає вібрувати – випускати хвилі на такій частоті, на якій рослини починають її відтворювати, інакше кажучи, теж дрібно-дрібно вібрувати. Такий коливається букет виконує ті ж функції, що паперові або пластикові конуса в звичайних акустичних колонках: він починає звучати, і таким чином перетворюється на своєрідний підсилювач.

Вібрація в приладі утворюється завдяки електромагніту і котушці з дроту і передається по прозорою акриловою трубці, в яку і вставляється букет. Пристрій підключається до підсилювача, як прості колонки. Найбільш ефектний звук виходить від квітів, тому що він поширюється на всі боки

Прилад так і назвали – «Ка-Он», що перекладається як «звук квітки». З’ясувалося, що найкраще звучать рослини з широкими, жорстким і, головне, не дуже соковитими листям, наприклад, лілії і нарциси.

Букет квітів з приєднаним до нього пристроєм «Ка-Он».

А чи можна почути живий голос рослини без всіх цих комп’ютерних перетворень, що називається, «неозброєним вухом»? Виявляється, іноді можна, правда, в даному випадку голос вже не буде таким музичним.

Наприклад, в парагвайських лісах ростуть так звані кашляють кущі. Коли на їх широке листя потрапляє земля або гілочки, клітини їх шкірки починають розбухати, подібно до того, як розбухає горло людини під час застуди. Після чого вони починають лопатися, скидаючи з себе бруд. При цьому лунають кашляюще-чхають звуки, які можна чути навіть на відстані кількох кроків.

Є й інші приклади, але музика рослин, погодьтеся, куди цікавіше і … романтичніше. Правда, музичні здібності рослин вчені тільки-тільки почали вивчати. Чекаємо нових цікавих відкриттів!

30.11.2017

Написати коментар