1.    
  2.    
  3.     Чому у тижні 7 днів

Чому у тижні 7 днів

Ви ніколи не замислювалися, чому у тижні сім днів? Не п’ять, не дев’ять, а саме сім? Виявляється, чоловік почав замислюватися про це й експериментувати в цьому напрямку тисячі років тому. Одиниці вимірювання часу подібного типу, тобто об’єднують кілька діб днів поспіль, у різних народів існували з давніх часів. Наприклад, стародавні римляни вели лік дням «восьмидневками» – торговими тижнями, в яких сім днів були робітниками, а восьмий – базарним.

Мабуть, звичай вимірювати час семиденної тижнем прийшов до нас із Стародавнього Вавилона і пов’язаний із змінами фаз Місяця. Люди бачили Місяць на небі близько 28 діб: сім днів – збільшення до першої чверті, приблизно стільки ж – до повного місяця і т. д.

У свій час древневавилонские астрологи виявили, що на небі є «блукаючі» світила, названі планетами. Передбачалося, що ці світила обертаються навколо Землі в такому порядку: Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер і Сатурн. Щогодини діб перебував у древневавилонских астрологів під заступництвом певної планети.

Рахунок був початий з суботи, першим її годиною «керував» Сатурн (наступні години – у зворотному порядку планет). У підсумку першою годиною неділі керувала Сонце, першою годиною третього дня (понеділка) – Місяць, четвертого – Марс, п’ятого – Меркурій, шостого – Юпітер, сьомого (п’ятниці) – Венера. Відповідно, такі назви та отримали дні тижня.

Ці назви днів тижня іменами богів перекочували до римлян, а потім в календарі багатьох народів Західної Європи. «Різночитання» англійською мовою пояснюються тим, що назви вівторка, середи, четверга та п’ятниці англійці взяли з скандинавської міфології, в якій Тіу – бог, аналогічний Марсу, Водан – Меркурію, Тор – Юпітеру, а Фрейя – Венері. Назвами планет користуються для позначення днів тижня і багато народів Азії – індійці, монголи, корейці, таїландці.

У багатьох мовах деякі дні тижня (а іноді й все) пронумеровані. Але не скрізь перший день тижня – понеділок. Вавілоняни перенесли суботу на кінець тижня, т. к. день Сатурна вважався нещасливим. В цей день наказували не займатися ніякими справами, а сам він отримав назву «шаббат» – спокій. Таку назву перейшло в деякі мови, наприклад, в єврейську і арабську. Пронумеровані деякі дні тижня і в слов’янських мовах, але рахунок ведеться «після неділі». Рішення про святкування неділі прийняв ще римський імператор Константин у 321 р. Колись неділю у слов’янських народів називалося тижнем (вдень, коли відпочивають від справ, нічого не роблять). Ця назва збереглась у всіх слов’янських мовах, крім російської. У російській мові понеділок – це (перший) день після тижня, вівторок – другий і т. д. А середовище – дійсно середній день.

В СРСР використовувалася 5 – і 6-денний тиждень. У 1929-30 рр. тиждень 5-денний, кожен працівник мав один нефіксований вихідний. 1 вересня 1931 р. вона була замінена 6-денним тижнем з фіксованим днем відпочинку. Звичайна 7-денний тиждень була введена 26 червня 1940 року.

Можливо, тиждень, що складається з семи днів – це оптимальне поєднання праці і відпочинку, напруження і неробства. Як би там не було, жити нам все одно доводиться з того чи іншого, але розпорядку.

23.12.2016

Написати коментар