Чому розповідь Пришвіна називається «Комора сонця»

Не так давно ми розібрали суть назви оповідання «Після балу», написаного Левом Миколайовичем Толстим. Сьогодні ми поговоримо про не менш популярному, але в той же час дуже цікавому творі Михайла Михайловича Пришвіна « Комора сонця ».

Як відомо, Пришвін дуже цікавився наукою, стежив за її розвитком, він був агрономом і нестримним дослідником. У цьому оповіданні він показує себе не тільки письменником, але і вченим, який досить легко і просто пояснює своїм читачам походження того чи іншого відкриття, пов’язаного з ботанікою. Наприклад, він пише про сонце, яке віддає своє тепло рослинам, які через покладений їм період часу вмирають і потрапляють на дно болота, де скупчуються, утворюючи торф — природне багатство, яке дає нам наша планета. Але ж все живе, що оточує нас навколо (тварини, птахи, дерева, чагарники, трави) теж є комори природи, про що ми і дізнаємося з оповідання.

Спочатку Пришвін хотів назвати твір « Друг людини », тобто перенести весь акцент на собаку, яка змогла врятувати хлопчика. Але у Михайла Михайловича була інша мета — розповісти людям про природу, цієї самої комори, якої ми з вами повинні навчитися користуватися грамотно і розумно, не скупитися, не втратити свого обличчя. Ось тому-то ім’я для розповіді підібрано дуже вірно.

До речі, в багатьох деталях, які стосуються тієї ж біології, Пришвін часто робив помилки, тому його не дуже-то люблять вчені.