1.    
  2.    
  3.     Чому кредитні установи називають ломбардами

Чому кредитні установи називають ломбардами

Кредитні установи відкривати вихідці з Ломбардії

Установи, які позичають гроші під заставу рухомого майна, з’явилися в XV столітті у Франції за Людовіка XI. Їх стали відкривати лихварі – вихідці з Ломбардії (Італія), що і спричинило за собою саме таку назву цих закладів. До кінця XV століття ломбарди з’явилися в Італії, Німеччині та інших європейських країнах, в XIX столітті вони вже існували у всіх капіталістичних державах і здебільшого контролювалися великими монополістами. У Росії боротьбу з приватним лихварством повела імператриця Анна Іванівна. Монетної конторі нею було велено видавати позики під заставу золотих і срібних речей. Власник же отримував лише 1/4 від їх вартості. А створений нею ж Державний позиковий банк став видавати позики тільки під заставу коштовностей і нерухомості. Казенні ломбарди були відкриті в 1772 році при Катерині II як в Москві, так і в Петербурзі. Розвиток мережі ломбардів на акціонерних засадах відноситься до кінця XIX – початку XX століття. Після революції в 1918 році були закриті всі дореволюційні кредитні установи. Державні ломбарди з’явилися знову лише в 1922-1923 роках. Вони були госпрозрахунковими установами, що входять до складу підприємств побутового обслуговування і підкоряються місцевим Радам. Основне завдання ломбардів полягала в наданні населенню можливості за невелику плату зберігати особисті речі в спеціальних приміщеннях, а також видавати позички на певний термін. При цьому було встановлено граничний розмір коштів, які видаються одній особі, який часто не відповідав застави.

07.01.2017

Написати коментар