Чому банальні висловлювання називають тривіальними

Тому що вони доступні розумінню людини навіть з початковим середньовічним утворенням

Слово «тривіальний», як стверджує етимологічний словник Макса Фасмера, походить від латинського trivialis – «те, що валяється на великій дорозі», а точніше, на «перехресті трьох доріг» (по-латині – trivium). Але чому річ пересічна і всім зрозуміла повинна валятися на перехресті саме трьох доріг, а не двох або чотирьох? Словник Фасмера не допомагає відповісти на це питання. Для цього потрібно згадати, як була влаштована середньовічна школа. Середня освіта не було відокремлено від вищого, і після вивчення латині в початковій школі 12-15-річний юнак надходив на підготовчий факультет університету, де вивчав «сім вільних мистецтв». Цей курс складався з двох циклів, перший з яких називався «тривіум» (тут trivium – «перехрестя трьох шляхів знання»: граматика, риторика, діалектика), а другий – «квадрівіум» (quadrivium – «перехрестя чотирьох шляхів знання»: музика, арифметика, геометрія і астрономія). Відповідно тривіальним стали називати щось зрозуміле будь-якій людині, що освоїв лише перший цикл навчання (тривіум).