Чому «арабські» цифри насправді «індійські»?

В даний час ми користуємося цифрами, які з’явилися в Індії. Колись вони мали вигляд початкових букв відповідних слів на давньоіндійському мовою – санскриті (алфавіт «деванагари»).

Найважливішим кроком у розвитку цифрової системи стало введення особливого знака – прототипу нашого нуля. Він представляв собою жирну крапку або гурток. Це дозволило обмежитися невеликою кількістю знаків. Нумерація «деванагари» перетворилася в десяткову помісну систему. Як і коли це сталося – невідомо. Але вже в VIII столітті ця система проникла в інші країни: Індокитай, Китай, Тибет, Іран, Середню Азію. На початку IX століття Мухаммед з Хорезма поширив індійську нумерацію в арабських країнах.

В Європу ці цифри потрапили в XII столітті і до XVI століття, завдяки своїй універсальності, повністю там утвердилися. Так як до європейців система «деванагари» прийшла від арабів, то вони і назвали її «арабської». Це історично невірне назва зберігається до цих пір.