Хто придумав назви семи нот

Гвідо Д`Ареццо

Знайомі кожному назви нотної гами – від «до» до «сі» – були в XI столітті введені в ужиток монахом-бенедиктинців Гвідо Д`Ареццо і позначали перші склади слів молитви до Іоанна Хрестителя. У ній містилося прохання про збереження сили голосу: «Дай нам чисті уста, св. Іоанн, щоб ми могли усією силою свого голосу свідчити про чудеса твоїх діянь »: UT queant laxis REsonare fibris MIra gestorum FAmuli tuorum SOLve polluti LAbii reatum Sancte Ioannes. Перша нота «ут» змінила свою назву на більш благозвучне «до» в XVII столітті, остання ж, «сі», хоч і не цілком узгоджується з першим складом імені святого, але так зручніше співати. Для вказівки необхідної висоти тону Гвідо використав ліву руку. Кінчики і суглоби кожного пальця означали певний звук. Це дозволяло йому показувати хору, які ноти співати.